В Українському законодавстві, як і в більшості країн світу, спадкоємці за заповітом займають пріоритетне становище ніж спадкоємці за законом. Як правило, для складання заповіту використовується універсальна форма, що передбачає передачу відразу всього майна людини. Але в цьому документі можливо вказати правовий режим спадкування окремих частин майна - наприклад домовитися про те, кому дістанеться квартира або будинок, кому машина або інші цінні речі. Новий Цивільний кодекс України ввів деякі нові форми заповіту, наприклад, спільний заповіт подружжя. Раніше заповіт складався виключно від імені однієї особи. Сьогодні дане обмеження зняте, але з однією умовою: такий заповіт може бути складений тільки щодо майна, яке перебуває у спільній власності подружжя, навіть якщо воно зареєстроване на одного з них. І насамперед це стосується придбаного в шлюбі житла, яке є загальним спільно нажитим майном. При цьому є важлива деталь: такий заповіт заборонено змінювати після смерті одного з подружжя. Таким чином на спільно нажите майно тимчасово накладається заборона на відчуження, і знімається він тільки після смерті другого чоловіка. Таке застереження прийнята для того, щоб не допустити порушення волі померлого першим. Закон також передбачає можливість оформлення секретного заповіту, зміст якого ніхто не знатиме до самої смерті заповідача. Процедура його складання наступна: людина власноручно на звичайному аркуші паперу викладає свою волю, потім кладе документ в конверт і запечатує. У присутності нотаріуса заповідач підписує конверт, нотаріус ставить на ньому напис, після чого упаковує в інший конверт та опечатує його. Після цього заповіт приймається нотаріусом на зберігання. Бажаючому скласти секретний заповіт нотаріус повинен детально роз'яснити як повинен бути складений текст документа, щоб при його відкритті не виникало непорозумінь, неясностей або розбіжностей. Секретний заповіт має бути оголошено нотаріусом у присутності зацікавлених осіб та двох свідків, після чого складається протокол, що фіксує весь текст документа - його підписують нотаріус та свідки. Зазначеним в цьому заповіті спадкоємцям, нотаріус видає відповідне свідоцтво, на підставі якого вони можуть оформити спадок. Цивільний Кодекс України дає можливість скласти заповіт з умовою. Таким чином спадкоємець отримає майно, тільки виконавши вказані в документі вимоги заповідача. Наприклад, малолітній спадкоємець отримує будинок тільки після повноліття, або закінчення вузу або в разі вступу в шлюб, народження у нього дитину і так далі. Слід пам’ятати, що в деяких випадках законодавство України передбачає обмеження волі спадкодавця. Обов'язкова частка у спадщині. Під спадкуванням обов'язкової частки мається на увазі особливий порядок спадкування, який не залежить від волі спадкодавця, викладеної в заповіті. Стаття 1241 Цивільного кодексу України передбачає перелік таких осіб:

• Діти спадкодавця, які не досягли повноліття (18 років);
• Непрацездатні діти спадкодавця;
• Батьки спадкодавця, які є непрацездатними;
• Супруг в разі його непрацездатності. Слід мати на увазі, що непрацездатність може виникати внаслідок різних причин. По-перше, особи можуть бути непрацездатними за віком, тобто в разі досягнення ними пенсійного віку. По-друге, спадкоємці можуть бути непрацездатними за станом свого здоров'я. Йдеться про інвалідів 1-ї, 2-ї і 3-ї груп.

Якщо у спадкодавця в числі родичів немає вище зазначених осіб, то право на обов'язкову частку у спадщині відсутня. Але якщо ж такі особи є, то при оформленні спадщини обов'язкова частка повинна бути неодмінно визначена. В іншому випадку мова буде йти про порушення прав спадкоємців.